Михайло Карповий

Червень 29, 2010

Клятва

Filed under: Poems/Вірші — Михайло Карповий @ 10:11 am

Прапращуре святий, скажи мені,
за що тебе на цьому полі вбито?
За Україну вмерти ти не міг:
держави не було. За Посполиту?

Чи за Москву? Чи шведського царя?
Султана? Хана? Втім, не так важливо:
усі давно дали вже дубаря,
як кожному живучому властиво.

Спочинь і ти. Ти вже відвоював.
Лишайсь лежати в полі серед жита.
Дивись у небо. Слухай гомін трав.
Кайфуй, коли лоскоче яйця вітер.

Нащадкам голим ти не лишив ніц –
ні полуботків спадок стопудовий,
ані держави незбориму міць, –
лиш передав мені мене самого.

І я клянуся честю і мечем,
і я кажу врочистими словами:
не щезне твій святий козацький ген
допоки меч у мене між ногами!

Advertisements

Напиши коментар »

Коментарів ще немає.

RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

Створити безкоштовний сайт або блог на WordPress.com.

%d блогерам подобається це: