Михайло Карповий

Серпень 23, 2010

* * * (Russian. From Inna Lisnyanskaya)

Filed under: Translations/Переклади — Михайло Карповий @ 2:13 pm

Іще не вечір, та уже не ранок –
дощ сутінковий. І слова прямі,
що бути чи не бути вже пора нам,
та мудро, як молюск перлиновбраний
або бджола у гробі-бурштині.

Чи перейняти досвід оптимістів –
не знати, що епоха може з’їсти,
не чути перебоїв частоти,
дощу мигтіння з блиском аметистів
порівнювати в їхній чистоті.

Що з того, що живе Ієремія,
і те, що миготлива аритмія
у Просторі, у Часі і в узлі,
де збіглась кровотоків веремія.
Що з того нам, що буде на землі?!

Та і навіщо знати нам про сплиле
і пам’яті тривожити могилу,
де за пластом іде наступний пласт…
А незнання таку дарує силу,
яку ніщо крім нього вже не дасть.

Ещё не вечер, но уже не утро –
Закатный дождь. И, честно говоря,
Пора нам быть или не быть, но мудро:
Как тот моллюск в дому из перламутра
Или пчела в гробу из янтаря,

Или освоить опыт оптимистов –
Не замечать, как этот час неистов,
Не слышать перебоев и частот,
А сравнивать с мерцаньем аметистов
Дождя мерцанье и наоборот.

На что нам знать, что жив Иеремия,
И что мерцательная аритмия
Во Времени, в Пространстве и в узле,
Где сходятся все токи кровяные.
На что нам знать, что будет на земле?!

Да и к чему нам знать о том, что было?
Зачем тревожить памяти могилу,
Там за пластом – второй и третий пласт…
Незнание даёт такую силу,
Какую нам ничто уже не даст.

Advertisements

Серпень 20, 2010

Сало при свічках

Filed under: Poems/Вірші,Sonnets/Сонети — Михайло Карповий @ 12:50 pm

Як золотаво мерехтять вогні
свічок у канделябрах старовинних…
Як у бокалах блискають рубіни –
найкращі вина сонячно-ясні…

Як містерійно-мовчазні вони –
дубовий стіл і біла скатертина…
О, як давно жадалось на хвилину
з тобою усамітнитись мені!..

Між нами третій – зайвий: ми самі.
І тільки вальсу звуки чарівні
летять до нас крізь неосяжність зали…

Бо відаю ще змалку я про те,
що сало треба їсти тет-а-тет
і не інакше:
                    тільки я
                                 і сало…

Серпень 19, 2010

Паладин

Filed under: Poems/Вірші,Sonnets/Сонети — Михайло Карповий @ 3:29 pm

Кохана! Я не впав серед трави,
коли мене в боях за гріб Господній
пекельний голос кликав до безодні,
бо у думках моїх бриніли Ви;

бо всіх святих невпинно я молив,
щоб, перенісши тягарі походні,
я міг дійти до світлого сьогодні.
І ось Ваш образ – найдивніше з див

перед собою бачу не у сні,
а наяву. Я на баскім коні
приїхав, щоб просити серце й руку.

Якщо ж, погордувавши, ви мені
посмієте на це сказати „ні” –  
на вінегрет Вас порубаю…

Серпень 16, 2010

Здесь отвратительные жабы (Russian. From O. Mandelshtam)

Filed under: Translations/Переклади — Михайло Карповий @ 12:21 pm

Тут найогидливіші жаби
в рунисту падають траву.
Якби не смерть, ніколи я би
не зміг дізнатись, що живу.

Яке тобі до мене діло,
земне життя, красо твоя?
Та ж нагадать мені зуміла,
хто марення моє, хто я.

Здесь отвратительные жабы
В густую падают траву.
Когда б не смерть, то никогда бы
Мне не узнать, что я живу.

Вам до меня какое дело,
Земная жизнь и красота?
А та напомнить мне сумела,
Кто я и кто моя мечта.

Блог на WordPress.com .