Михайло Карповий

Березень 20, 2012

Хам

Filed under: Poems/Вірші — Михайло Карповий @ 12:54 pm

До того ж, на відео, яке поширене в Інтернеті, не чутно, що вона мене обізвала хамом. –
депутат Петро Мельник  з приводу свого подвигу по видворенню депутатки Ірини Геращенко з зали

Це увійде в історії аннали!
Такого не бувало прецедента:
страшна образа у регіонала,
якого обізвали президентом!

Бо мій читач здогадується сам,
хто мав на зоні поганяло “Хам”.

Березень 14, 2012

Міша

Filed under: Poems/Вірші,Sonnets/Сонети — Михайло Карповий @ 12:52 pm

Ірина Фаріон:  Міша… Ось про Мішу ми і поговорим. А насправді Міша,
дітки, – це хто? А насправді Міша – це Михайло. А якщо Міша жив би в
Англії, то він би був Майкл, правда? А якщо Міша жив би в Франції, то  
він би був Мішель! А якщо він в Україні, то він, напевне, має бути
Михайликом. Як вам більше подобається – Михайлик чи Міша?
Діти: Міііііша!
Ірина Фаріон: Катастрофа… катастрофа…

Повністю: Частина 1, Частина 2 

Я зрадив мертвих. Зрадив і живих,
і ненароджених. Але куди страшніше:
я зрадив сам себе, назвавшись Міша,
бо це ім’я – філологічний звих.

Нехай до нього я з дитинства звик,
але Михайлик все-таки рідніше.
Михайликові – оплески, а Міші –
вокзал, валіза, потяг до Москви.

Вельмишановна пані Фаріон!
Повірте, що розкаяння вогонь
в засмученому серці загорівся.

Я слово “Міша”, наче ту чуму,
зненавиджу, як скажете, чому
і ви у нас Ірина – не Орися?

Адольф

Filed under: Poems/Вірші,Sonnets/Сонети — Михайло Карповий @ 12:49 pm

Адольф був непоганий чоловік:
любив народ, природу, Батьківщину,
не обманув нікого і не кинув,
не згвалтував, на гибель не обрік.

Так, він був непоганий чоловік.
Хоч я не знав його ані години,
презумпція невинності людини –
вона ж бо нині, прісно, і навік.

Тому відзначив зустріч з ним би я
міцним рукотисканням. А ім’я,
з яким не пощастило… кому діло?

Засіла міцно думка в голові:
Адольф був непоганий чоловік.
А син його Генадій – той… не знаю…

Нічна дума (Chinese: From Li Bo)

Filed under: Translations/Переклади — Михайло Карповий @ 12:46 pm

Місячне сяйво край ліжка на землю лягло –
снігом неначе навколо усе замело.
Голову вгору – виблискує місяця диск,
голову вниз – пригадалося рідне село.

李白: 夜思

床前明月光
疑是地上霜
舉頭望明月
低頭思故鄉

Majnattsröster (Swedish. From Erik Axel Karlfeldt)

Filed under: Translations/Переклади — Михайло Карповий @ 12:40 pm

Чуєш цю пісню, що лине з долини?
Кличе нас – чуєш? – струмкова струна.
Скоро закінчиться травень, а нині
нічку святкуй – неповторна вона!

Вкрию фатою волосся кохане,
буде фіалка в вінку росяна.
Свіжодухмяні вітри між квітками,–
нічку вдихни – неповторна вона.

Серце і молить, і кличе завзято
в час, як співає у луках весна.
Я почуття тобі хочу віддати
в нічку таку – неповторна вона.

Раз у житті розцвітає священна
квітка кохання мого чарівна.
В нічку травневу цілуй, наречена,
поки не день – неповторна вона!

Hör, hur den kallar oss – hör du ej sången?
Klingande strömmar i dalen den ner:
Snart är den lustiga vårtid förgången;
jubla en majnatt och se’n aldrig mer!

Kring dina lockar jag brudslöjan lindar.
Kransen av daggig viol jag dig ger;
Friskt skall den dofta i vakande vindar,
dofta en majnatt och se’n aldrig mer.

Våren jag hör över ängarna sjunga,
högre mitt hjärta dock manar och ber.
Dig vill jag giva, vad känslorna unga
skänka blott en gång och se’n aldrig mer.

En gång min kärlek, den jungfruliga skära,
blommar i livet och dofter och ler.
Skynda, min brudgum, ty dagen är nära.
Kyss mig en majnatt och se’n aldrig mer!

Блог на WordPress.com .