Михайло Карповий

Травень 14, 2017

Вітряками в голові (The Windmills of Your Mind. Alan Bergman and Marilyn Bergman)

Filed under: Translations/Переклади — Михайло Карповий @ 4:57 pm

Обертаючи спіраллю вже не знати, як давно,
без початку і без краю, наче те веретено,
сніжка котиться по схилу, відлітає кулька геть,
карусель навкруг світила, нескінчена водоверть,
стрілка вічно замітає час на диску дзиґаря
і у просторі кружляє, наче яблуко, земля,
кола пишуться нові вітряками в голові.

Ти ідеш тунелем наче, а в кінці новий тунель
через темряву незрячу до глибоких підземель.
Наче обертові двері із напівзабутих снів,
наче брижі на поверхні від маленьких камінців,
стрілка вічно замітає час на диску дзиґаря
і у просторі кружляє, наче яблуко, земля,
кола пишуться нові вітряками в голові.

І ключами у кишені в голові бринять слова:
Літо, чом ідеш від мене? Чи образилось, бува?
Де закохані гуляли, на піску лежать сліди.
Чи віддалені удари пальцями настукав ти?
В пам’яті, як у тумані, відголосками пісень
стали лиця з іменами, та чиї вони лишень?
Ти, лишивши все позаду, несподіванно збагнув
те, що колір листопаду як її волосся був.

Обертаючи спіраллю вже не знати, як давно,
без початку і без краю, наче те веретено,
ці картини як живі, кола пишуться нові
вітряками в голові.

The Windmills of Your Mind

Round like a circle in a spiral, like a wheel within a wheel
Never ending or beginning on an ever spinning reel
Like a snowball down a mountain, or a carnival balloon
Like a carousel that’s turning running rings around the moon
Like a clock whose hands are sweeping past the minutes of its face
And the world is like an apple whirling silently in space
Like the circles that you find in the windmills of your mind!

Like a tunnel that you follow to a tunnel of its own
Down a hollow to a cavern where the sun has never shone
Like a door that keeps revolving in a half forgotten dream
Or the ripples from a pebble someone tosses in a stream
Like a clock whose hands are sweeping past the minutes of its face
And the world is like an apple whirling silently in space
Like the circles that you find in the windmills of your mind!

Keys that jingle in your pocket, words that jangle in your head
Why did summer go so quickly, was it something that you said?
Lovers walking along a shore and leave their footprints in the sand
Is the sound of distant drumming just the fingers of your hand?
Pictures hanging in a hallway and the fragment of a song
Half remembered names and faces, but to whom do they belong?
When you knew that it was over you were suddenly aware
That the autumn leaves were turning to the color of her hair!

Like a circle in a spiral, like a wheel within a wheel
Never ending or beginning on an ever spinning reel
As the images unwind, like the circles that you find
In the windmills of your mind!

Advertisements

Блог на WordPress.com .